Бажання притягнути увагу тісно пов'язане з потребою в любові і приналежності, а пізніше – у повазі. Існують схвалювані і дозволені способи цього досягти, і найчастіше дитина спочатку намагається привернути увагу якимись дозволеними способами. Якщо це не вдається, вона може намагатися привернути увагу за допомогою поганої поведінки. Порушення на цьому рівні відносно незначні, але згодом можуть стати більш серйозними.
Деякі діти виявляються нездатними домогтись уваги прийнятними способами. Найчастіше це відбувається не через реальну неможливість, а через невміння або небажання це зробити. А деякі діти просто не звикли шукати прийнятні способи або навіть користуватися відомими їм. Це може бути пов'язаним, наприклад, з недооцінкою дітьми своїх можливостей. А ще діти вибирають неприйнятний спосіб привернення уваги, оскільки звикли, що більше уваги приділяється тоді, коли поводиш себе погано.
Не отримавши необхідної їй уваги, дитина намагається воювати з представниками «влади», зазвичай – з батьками та вчителями, іноді – з лідерами класу. Не отримавши любові і не ставши своїм в класі (на думку самої дитини), дитина намагається отримати владу і перебудувати усе за власним бажанням, нав'язати іншим повагу до себе, отримати авторитет.
Як правило, дитині не вдається отримати владу, тому вона відчуває фрустрацію (негативне почуття, що виникає при невиконанні бажань) і переходить до радикальніших методів боротьби за владу. Вона стає впертою, починає постійно суперечити та сперечатися, робити усе по-своєму і примушувати так само вчиняти інших дітей.
Не досягнувши реальної влади, дитина прагне помститися, звести рахунки з «системою», від якої вона не отримала любові і приналежності. Зазвичай дитина стає злою, замкненою, починає кривдити інших.
Подібна поведінка призводить до ще більшої фрустрованості, дитина відчуває безпорадність і починає поводитися так, щоб виглядати безпорадною і неадекватною. Вона починає поводитися безглуздо і проявляти ознаки комплексу неповноцінності.
За подібним сценарієм події розгортаються у випадку неправильної або несвоєчасної реакції дорослих.